На Волині встановили пам'ятник закатованим євреям.
Це перший пам’ятний знак, який з’явився у місті на честь вшанування пам'яті євреїв. Ініціатором його встановлення став голова єврейської громади міста, автор книги «Володимир єврейський. Історія і трагедія єврейської громади м. Володимира-Волинського» Володимир Музиченко.
Розташований пам’ятник на вулиці Тараса Шевченка, на місці єврейського гетто, яке тут в роки Другої світової війни створили нацисти. Над його створенням працювали луцький скульптор Ірина Дацюк та володимир-волинський архітектор Роман Мазурок, а кошти на його виготовлення надійшли від благодійників.
«1 травня 1942 року гетто було зачинено, і всі люди перетворилися із жителів гетто у його в’язнів, яких протягом 1942-43 років було практично знищено - від немовлят до немічних старих, незважаючи ні на стать, ні на соціальний статус. Багато років ця тема вперто обходилася стороною і у нашому місті не було жодного місця, яке би нагадувало нам про земляків, які завинили перед нацистами лише тим, що народилися від матері єврейки.
Лише зараз, через 72 роки, встановили пам’ятник тим, кого нацисти і їх прислужники вбивали за приналежність до єврейського народу. Ми не маємо право забути про злочин проти нашого народу і цей пам’ятник буде нагадуванням для наших предків і застереженням на майбутнє. Такі страшні злочини як Голодомор та Голокост ніколи не повинні повторитися», - зазначив у своєму виступі голова єврейської громади міста Володимир Музиченко.
Він щиро подякував міській владі та усім благодійникам за сприяння та за кошти на встановлений пам’ятник жертвам Голокосту, зауваживши, що серед благодійників є люди різних національностей та віросповідань, а це свідчить про єдність українського народу.
Міський голова Володимира-Волинського зауважив, що єврейська громада була значною у місті і зробила чималий вклад у його розвиток.
«Цей пам’ятник свідчить про те, що ми не забуваємо про тих, хто загинув у роки Великої Вітчизняної війни. Не забуваємо, не дивлячись на те якої нації вони були, бо ми – український народ, тим більше у теперішні складні часи. Єврейська громада, яка проживала в місті, вносила посильний вклад в економіку і розвиток нашого славного міста. Цей пам’ятник повинен говорити усім нам: що ми пам’ятаємо роки війни», - підкреслив Петро Саганюк.
Також перед присутніми виступив Праведник світу Микола Ваврисевич, який розповів, що його родина в роки Другої світової війни врятувала від смерті більше десятка євреїв.
«1 вересня 1942 року з гетто цілодобово їхали машини у яких вивозили на страту євреїв. Так тривало кілька днів. Було страшно і моторошно. Плач стояв страшний. І тепер я прошу – будьте пильні і пам’ятайте тих, хто жив поруч з вами, бо ми всі на одній землі одна громада», - закликав Микола Ваврисевич.
