- Коли ж почалося відродження українського рукопаш гопаку?
У розмову вступає президент Федерації українського рукопашу гопак, старший викладач Львівського державного університету фізичної культури Микола Романович ВЕЛИЧКОВИЧ: Пригадую кінець 80-х - початок 90-х років - національне відродження України, саме тоді з’явилися перші експериментальні групи гопака, почався процес формування українського виду єдиноборства. До того часу я вже мав досвід занять іншими видами єдиноборств - дзюдо, самбо, карате, кунг-фу. Та завжди хотілося чогось свого, близького нам по культурі й звичаях.
- А хто розробив методику занять рукопашу гопак?
- У 1999 році на базі Університету фізичної культури відкрилась спортивна спеціалізація рукопашу гопак. На кафедрі готуються спеціалісти , котрі проводять розробку методик занять на науковому підґрунті. У загальному розумінні гопак – це бойовий танець, методика рухів, яка була притаманна козакам під час бою. Проте, ця система включає не лише фізичний розвиток, а й виховання національної свідомості та національної ідентичності.
"Рукопаш гопак – один із засобів військово-прикладних навичок, що сприяють усебічному розвитку, оздоровленню, підвищенню майстерності у володінні методами боротьби з ворогом та готовності до оборони Вітчизни ,- відмічає голова Волинської Федерації Рукопаш Гопак Ткачук Дмитро. - Сприйняття рукопашу гопак лише як виду спорту - це надто спрощено, це цілісна система вдосконалення. Є кілька функцій: - перша - виховна, - друга — змагальна, - третя - психофізичне вдосконалення, - четверта - самозахист, - п’ята - ресурси і функція, яку виконують ряд єдиноборств, зокрема, й українське. Це - представлення національної культури.”
"Рукопаш Гопак представлений не лише у західних областях України. На високому рівні він впроваджується на Кіровоградщині та Миколаївщині, - у розмову вступає віце - президент Федерації українського рукопашу гопак В’ячеслав Шевченко. - У 2012 році система рукопашу гопак була впроваджена як експерементальна у кадетських класах. І незважаючи на короткий період від початку тренувань, вихованці уже мають ряд досягнень.”
- Якщо ця система змінює свідомість, то повинна б викладатися дітям у школах як елемент культури?
- «Ця система працює тільки в цілісному виконанні, - зазначає голова МФ "Наше майбутнє” Сергій Дружинович. В людину це все має закладатися з пелюшок. У свідомість закладається тип поведінки, правильне застосування сили. Якби якомога більше людей залучити до занять рукопашом гопак, то, можливо, і в суспільстві відбулися б позитивні зміни? Це гарна ідея. Це - спорт, це - здоров’я, це - загальний розвиток. У 90-х роках з нас сміялися. Минули роки, а ми продовжуємо робити свою справу. На сьогоднішній день рукопаш гопак став популярним, модним, престижним. І я переконаний, що зовсім скоро він перетвориться на спосіб життя українців. Бо це для них рідне, це - елемент культури, з якого кожен з нас черпає життєву силу.»
"Розумієте - сила людини не в її м’язах, а в свідомості духу та психіці, - відмічає президент Федерації українського рукопашу гопак, Микола Романович ВЕЛИЧКОВИЧ. - Це єдиноборство внесли до переліку видів спорту в Україні у 2006 році. Федерацію створили на три роки раніше. А загалом як окреме єдиноборство рукопаш гопак торує свій шлях вже 15 років.» За словами Дмитра Ткачука, нині рукопаш гопак стає все популярнішим серед молоді. Переваги цього контактного виду єдиноборств — великий арсенал тактико-технічних дій. Тут використовують ударну техніку, боротьбу, больові та задушливі прийоми. А спортсмени мають можливість виступати на змаганнях не тільки з рукопашу гопак, а й в інших змішаних єдиноборствах. Звісно ж, важ-ливо, що це є українське єдиноборство зі своїми традиціями і звичаями. Молодь відчуває, що рукопаш гопак їм близький. «Сьогодні рукопаш гопак активно впроваджується в навчальний процес в кількох навчальних закладах, — говорить Микола Величкович. — Це Львівський державний університет фізичної культури, Львівський національний університет ім. Франка, Миколаївський національний університет. Тут гопак включений у заняття фізичного виховання студентів. Зацікавлена в нашому єдиноборстві і система середньої освіти, адже багатство рукопашу гопак дозволяє всебічно розвивати дитину».
- Єдиний навчальний заклад в Україні, який готує фахівців з українських національних бойових мистецтв це Львіський державний університет фізичної культури. Я знімаю капелюха перед тодішнім ректором ЛДІФК, а нині - почесним ректором ЛДУФК Мирославом Герциком, котрий тоді на свій страх і ризик відкрив цей напрямок. Хоча підвалини для цього заклав нинішній ректор Євген Приступа, він перший навесні 1991 року видав книжку «Традиції української національної фізичної культури». Завдяки спеціалізації нам вдалося довести, що це справді бойове мистецтво.
На завершення розмови голова МФ "Наше майбутнє” Сергій Дружинович додав: "Кожен з нас несе відповідальність за фізичний та духовний розвиток молоді.”
