Цю ікону молодому подружжю Анжелі та Віктору Пархомукам подарувала сусідка Катерина Білітюк, – пише СіД.

«Цей образок – саморобний, – розповідає Анжела Пархомук. – Баба Катя власноруч змайструвала його з церковного календаря. Вирізала іконку, вставила у рамочку, прикрасила. Відтак нам подарувала».

Увечері молода жінка прилягла відпочити на дивані в кухні. Випадково підвела очі до образа і помітила на ньому червоні плями. Спершу подумала, що то дитина чимось забруднила іконку. Узялася протирати її від бруду і зрозуміла, що червоні плями були під склом.

Спочатку всі подумали, що то крізь папір виступив клей. Однак баба Катя сказала, що такого не може бути, адже клеєм вона прикріплювали вирізану іконку до фанери лишень по кутиках, а плями проступили на ризах Богородиці, над коронами та по боках.

Плями спочатку проявлялися надто інтенсивно, просто перед очима в господарів оселі. Відтак поступово «пригасли», а потім почали проявлятися з новою силою.

Багато хто, подивившись на святий образ, казав, що нічого особливого там нема, а через папір проступає фарба, і йшов геть.

«Через день після цієї події завітала до нас одна жіночка, – розповіла Анжела. – Вона розповіла вельми цікаву історію. Після того як уперше побувала біля нашої ікони, наснився їй дивний сон. Устала жінка о четвертій двадцять ранку, бо сильно боліла голова. Випила таблетку і прилягла ще. Заснула мертвим сном. Й уві сні бачить себе біля цієї ікони. А там аж сім батюшок службу Божу правлять. Тож стала вона перед образом і просить: «Прости нам, грішним, Матінко Божа, за маловірство наше».

Жінці наснилася Богородиця, яка начебто з ікони підняла на неї очі.

«Та жінка й каже до людей: «Дивіться, вона ж жива!» Мати Божа й відповідає: «Так, я жива». Довго-довго Богородиця про щось говорила з цією жінкою уві сні. Однак, прокинувшись, жодного слова з тієї розмови вона пригадати не змогла. Тільки на душі було якось по-особливому світло й радісно. Коли прокинулася й поглянула на годинник – було пів на п’яту ранку. Отакий сон за десять хвилин наснився людині, яка на мить засумнівалася у диві», - зазначила Анжела Пархомук.

Нині в оселю Пархомуків йдуть багато охочих подивитися на диво.

Подружжя, яке вже маєдвох донечок, ось-ось утретє стане батьками. Сподіваються, що цього разу в них народиться хлопчик. А ще сподіваються на те, що диво, яке сталося з іконою, – хороший знак, що пророкує щасливе майбутнє їхній молодій сім’ї.

Настоятель місцевого храму на честь ікони «Невипивана чаша» отець Миколай каже, що наразі не можна говорити про те, що ікона закровоточила.

Він запевняє, що коли кровоточать образи, кров по них тече і згортається, мало того, вона навіть має групу.

«Найімовірніше, образок обновлюється, – сказав священнослужитель. – Однак треба уважно за ним поспостерігати, подивитися, що буде далі. Нехай біля нього свічечка постійно горить. Нехай люди моляться».