Бій під Крутами відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам’ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків, 27 з них були страчені. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові студентів вірш «Пам’яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.
З’являються непідтверджені факти, проте один факт залишається непорушним – студенти загинули за країну, в якій живемо ми. Про події під Крутами протягом 95 років не мало писалося: були це поетичні присвяти, мемуари й критичні, політичні, історичні, воєнні та публіцистичні оцінки. Ідея зняти перший повнометражний народний фільм про одну з важливих сторінок історії України належить режисеру, аніматору, художнику Олесю Юсипчуку, який у свої 22 роки вважає, що саме за молоддю - майбутнє мистецтва, тому варто не боятись, а пробувати чогось досягнути вже з самого початку. «Наш фільм - це не поетичне українське кіно, не «соплива» мелодрама, не трагедія з сумним кінцем чи кіно про страждання українців. Ми хочемо розбудити та вразити глядача, — розпочав тлумачення свого бачення нового кіно пан Олесь.
-Це сучасний, на західний манер, фільм для широкого глядача. Працюватиме над ним в основному молодь, адже саме вона подає цікаві, креативні сучасні ідеї та готова працювати за ідею хорошого та якісного фільму».Історики та сценаристи вкладають у фільм не оспівування чергової поразки українців, не квиління про нескінченні поневіряння знедоленої нації, а прагнуть показати звитягу й силу нездоланного духу молоді, чий подвиг повинен озватися у гарячих серцях нового покоління. І справді, картина вимальовується вельми незвична для пострадянського та неоукраїнського глядача другого десятка третього тисячоліття в Україні. І річ не в тім, що команда прагне до рівня кінострічки “Варшавська битва” Єжи Гофмана, яка близька за часом і духом до подій під Крутам.
Уся незвичайність “Крут” полягає у тому, що кіно знімається «народним» ресурсом та здобуває дедалі більшу підтримку серед фахівців і просто натхненних осіб. Орієнтовний бюджет фільму 200000 грн. «Безумовно, фінансові ресурси потрібні на покриття витрат, які мусять бути, щоб забезпечити високу технічну якість фільму. Зараз відбувається підготовчий етап – ряд домовленостей та планування фандрайзингової кампанії.
Ближче до літа, коли буде точніший кошторис, стартуватиме збір фінансових ресурсів методом спільнокошту (краудфандинг). Проектом зацікавлені ряд патріотичних організацій, фондів, українська діаспора. Проте рекламувати будь-які партійні сили, ми принципово не будемо. Цей проект розпочався «народним», таким буде і до кінця. Усі небайдужі зможуть долучитися,» – константував продюсер Василь Мартюк. На участь та допомогу у проекті за цей місяць надійшло більше 150 різнопланових листів. І зауважте, жодної великої інформаційної кампанії по суті ще не проводилось. Це вказує на те, що даний проект є дуже актуальним та потрібним як творцям, так і глядачам. Що не кажіть, але українцям зараз потрібне своє «Хоробре серце».
