Останнє цікаве тим, що його безпосередніми учасниками стали два непересічні у вітчизняних бізнесових колах волинянин, а нині народні депутати-мажоритарники Степан Івахів та Ігор Єремеєв. Проте не станемо забігати на перед, а краще проаналізуймо все і про всіх по порядку. Отож, 4 квітня цього року, у зв’язку із черговою відмовою опозиції розблокувати трибуну Верховної Ради, депутати від більшості разом із частиною позафракційних домовились провести пленарне засідання у актовому залі будинку №6-8 по вулиці Банковій у місті Києві.
Голова Верховної Ради Володимир Рибак забезпечив проведення реєстрації народних депутатів, які прибули за вказаною вище адресою та відкрив і провів ранкове засідання сесії. В ході останнього, за словами голови фракції Партії регіонів Олександра Єфремова, депутатами було прийнято близько 20 законів. Як з’ясувалось пізніше, безпосередніми учасниками цього дійства були і вище вказані народні обранці від Волині. Про це стало відомо під час їхньої особистої зустрічі із журналістами в Києві 9 квітня. І все б нічого, якби не декілька «але», що почали раз по раз лунати щодо правової легітивності даного засідання і, відповідно, законності дій депутатів, які в ньому брали участь. Адже згідно статті 2 Регламенту «Верховна Рада проводить засідання у будинку Верховної Ради (місто Київ, вул. Грушевського, 5). Той же Регламент говорить про те, що за рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради, її засідання можуть проводитися в іншому місці. Проте, ані публічного розгляду відповідного питання, ані його прийняття перед тим у стінах Верховної Ради не було. Крім того, в Україні не було введено воєнного чи надзвичайного стану, запровадження якого допускає можливість проведення подібних засідань в іншому порядку, аніж визначено Конституцією та Регламентом. Відтак, пори те, що Вищий адмінсуд України «освятив» виїздне засідання Верховної Ради на Банковій, залишається відчуття, що українські владці в черговий раз вступили в суперечку з законом, піддавши своїми діями сумніву беззаперечність його виконання.
Що ж послужило причиною такого сумнівного, з точки зору правової легітивності, кроку панів Івахіва та Єремеєва? Звичайно, можливо дався в знаки відносно незначний досвід їх депутатської діяльності, у зв’язку з чим народним обранцям не вдалося об’єктивно розібратися у відповідних законодавчих документах. Але як же тоді пояснити слова Єремеєва, який під час зустрічі із журналістами в Києві неодноразово наголошував на тому, що вони детально вивчили регламент і дійшли висновку, що він дозволяє перенести засідання в інше місце. Непереконливо звучить, правда? Другий варіант: можливо важливість самих законів, прийнятих депутатами на Банковій, вимагала оперативного голосування і прийняття. Однак, за інформацією преси, серед згаданих вище 20 законів депутатами були прийняті рішення про виділення 5 888 000 000 гривень з державного бюджету на діяльність Міністерства доходів і зборів та 1 723 000 000 гривень - на діяльність Державної служби з надзвичайних ситуацій, а також ряд незначних поправок і змін до нині діючих Законів. Відтак, варіант щодо нагальності голосування виглядає також мало виправданим та аргументованим.
А тому, як би то не прикро було констатувати, але залишається останнє. Очевидно, що Івахів з Єремеєвим вирішили остаточно втратити політичну цноту позафракційних і хоча б неформально та все ж «переметнутись» до провладної більшості Партії регіонів. Чи зрозуміють це їх виборці, підживлені кандидатськими обіцянками про незалежність та незаангажованість двох бензинових магнатів? Сподіваюсь, що так. Напевно, це розуміють і самі обранці, які «від гріха подалі», спочатку вирішили роз’яснити власну позицію з даного питання з висоти Київських пагорбів, а вже потім безпосередньо на своїх округах. Хоча чи свої вони тепер у них?
