Чому буксує уряд?
Влада зазвичай є відображенням власного народу. То чи варто дивуватися тому, що сьогодні окремі урядовці демонструють зневагу до інтересів українців, коли часом ми самі себе не поважаємо? Команда Миколи Азарова після переформатування уряду так і не зуміла ефективно використати шанс на зміну ситуації.
Більше того - у діях владної команди все частіше складно знайти формальну логіку. Згадаємо для прикладу, як наприкінці минулого року через парламент представники влади вперто намагалися протягнути ініціативу про 10-15-відсоткове оподаткування продажу валюти. Це був надто неадекватний спосіб відновити довіру до національної грошової одиниці при тому, що її було підірвано десятиріччями незграбних дій влади. Мало хто зважав на очевидні факти: переважна більшість громадян країни не зберігає заощадження в гривнях, а мільйони українців продовжують працювати за кордоном, годуючи свої родини тут.
Очевидно, що ця ініціатива могла завдати дошкульного удару по кишенях мільйонів українців. Нагадаємо, що її ініціатором був Сергій Арбузов - молодий донецький фінансист, який нині здійснює запаморочливу кар'єру в масштабах держави. Він пройшов нетривале "стажування" на посаді голови правління державного Укрексімбанку, потім не надто довго очолював Національний банк, а в грудні минулого року обійняв посаду першого віце-прем'єра. Кажуть, що Арбузов прицілюється на посаду прем'єра, про що свідчить, зокрема, його прес-конференція, яка пройшла одразу після спілкування зі ЗМІ Миколи Азарова.
Варто нагадати, що розподілом посадових повноважень до сфери компетенції першого віце-прем'єра належить налагодження відносин з Верховною Радою. Будемо відвертими: в цьому напрямку про успіхи говорити зарано, адже нинішній склад парламенту орієнтований не на "голу" агітацію та пропаганду з боку урядовців, а копітку співпрацю, переговори та компроміси не лише з лідерами фракцій, а й рядовими народними депутатами.
Проте Арбузов вкотре стає пов'язаним з різноманітними ініціативами, які викликають подив та неприйняття не лише у профе-сійних колах. Пригадаємо, що українська влада завчасно пропонувала оподаткування депозитів громадян ще до того, як подібні заходи "європейської економії" почали реалізовуватися на Кіпрі. Ще одна ініціатива, яку аналітики приписують першому віце-прем'єру, - створення фінансової поліції. Цей підрозділ по боротьбі з економічною злочинністю мав бути підпорядкований особисто Президентові та повинен отримати безпрецедентні повноваження щодо втручання в бізнесове та особисте життя громадян нашої країни. На щастя, обидві резонансні пропозиції на сьогоднішній момент зупинені, проте це не означає, що їх не спробують реа-німувати найближчим часом.
Поза очі першого заступника голови уряду часто називають "урядовцем-невидимкою" - треба дуже постаратися, щоб знайти на офіційному веб-порталі виконавчої влади згадки про заяви та дії Сергія Геннадійовича. Є інша тенденція: його ініціативи викликають значний резонанс та неоднозначну реакцію з боку співгромадян. Часом здається, що молодий чиновник, який надто швидко піднімається по "ранговій драбині", проводить експерименти, намагаючись отримати досвід в якості заступника керівника уряду.
Змушені констатувати, що кадрові зміни в уряді Азарова не принесли бажаного результату, темп перетворень в українській економіці не пришвидшився. Замість реальної роботи та адекватних реформ ми все частіше стикаємося з ініціативами, які викликають подив та занепокоєння громадян та спричиняють критичні оцінки з боку Президента, який нещодавно відзначив, що не розуміє окремих урядових ініціатив. Урядовцям потрібно якомога більше уваги звертати на реальні дії, а не імітацію бурхливої діяльності, працювати на результат та демонструвати спроможність до колективної гри. Адже саме така діяльність і становить основу апробованих у цивілізованих країнах рецептів успіху.
Віктор СТУПАНЕНКО, журналіст
