Баба виносить нову миску з варениками. Дід ховає берданку. Всі, вільно зітхнувши, повертаються до ідилічного поїдання смакоти.
Раптом Заєць і Кіт, тремтячи і підвиваючи від переляку, кидаються під лавку. У Колобка вареник стає поперек горла. В бік хати суне Вовк. Побачивши Діда з берданкою, він починає розмахувати краваткою від Stefano Ricci, наче білим капітулянтським прапором.
— Не стріляйте, не стріляйте! Я до Колобка!
Колобок викочується назустріч Вовку.
— Вітаю, пане Вовк! Якщо ви з миром, то ніхто й не стрілятиме.
Вовк підходить ближче.
— Та з миром я, з миром. Мені потрібно на вибори створити потужну економічну програму. Шукаю головного консультанта. Згадав про твій талант і прийшов. Підеш до мене?
— Велика честь, пане Вовче. І дуже цікава для мене пропозиція. Я от щойно пану Ведмедю говорив...
— Ти що, вже на конкурента працюєш?
— Та ні, ми не домовилися. Він не розуміє переваг моєї стратегії.
— А ну давай розповідай, — Вовк присів біля миски з варениками і почав колупатися телефоном Vertu в зубах.
— Моя ідея, пане Вовче, підняти рівень життя в нашому лісі, запровадивши в ньому другий рівень пенсійної реформи. Це означає, що паралельно з солідарною пенсійною системою почне діяти державний накопичувальний пенсійний фонд. За нинішніх сорокарічних почнуть уже сьогодні сплачувати в цей фонд внески, аби через двадцять років вони отримували пенсію, гідну заморських лісів. І навантаження на скарбницю, за рахунок цього, буде значно зменшуватися. Та найголовніше — в керманичів лісу з’явиться дуже вагомий інвестиційний ресурс, який можна використати і для будівництва доріг, і для...
— Це креативно, Колобок! — Вовк непомітно кладе один вареник до рота. - Я саме обіцяю всім життя в красивих містах, селах, пристойні аеропорти, дороги і взагалі тисну на те, що нам час мати розвинену інфраструктуру. І піпл хаває! Тобто електорат погоджується. А це голоси, які не треба купувати - вони на шару проголосують, розумієш? На шару, просто за обіцянки!
— Ну...
— Жодних «ну»! Кажи мені, скільки часу треба, аби цей ресурс, про який ти патякаєш, створив реальну можливість усе це побудувати?
— Років десять-п’ятнадцять, пане Вовче.
— Що??? Ти що, знущаєшся? На той момент мій президентський термін закінчиться, мене ніхто вдруге не переобере! Я піду на президентський заслужений відпочинок і весь цей ресурс залишу якомусь новому телепню? Ти що? Та ти точно на Ведмедя працюєш!