Всі мовчки їдять вареники. Дід розбирає берданку, змащує її маслом.
Раптом Бабуся сплескує руками і затуляє обличчя:
— Ой лишенько! Вона! Брехунка ця солодкоголоса, що кривдила нашого Колобка!
На горизонті з’являється елегантний силует Лисиці.
Бабуся чимдуж біжить до хати і повертається з качалкою в руках. Дід по-солдатськи швидко готує берданку до бою.
Лисиця підходить ближче, тримає в руках пачку захисних масок від пандемії та оксолінову мазь.
— Дорогі мої виборці! Я принесла вам подарунок!
— Нікому не треба твоїх подарунків! — Бабуся загрозливо піднімає вгору качалку. Але Зайчик з Котом непомітно забирають з лап Лисиці оксолінову мазь та починають активно нею вимазуватися.
— І взагалі, - Лисиця задирає догори носа, — мені потрібні не ви, а ваш Колобок. Чуєш, ти, круглий розумнику! Придумай мені таку схему, щоби був повний і остаточний прорив! Щоб усі в народі назавжди засвоїли, що я - краща. Або придумай, як їх усіх треба примусити в це повірити.
— А на чому, пані Лисице, ви будуєте свою передвиборчу платформу? - Колобок трохи ніяковіє. — Про що говорите мешканцям лісу?
— Та... - Лисиця тицяє в Колобка французьким манікюром, який так пасує до її перлів. - Говорити можна, про що заманеться. Я від своїх слів можу відмовитися завжди. Ти що, забув, що я - Принцеса Лісу!
— Тоді давайте конкретно займемося пенсіями, це всіх завжди дуже турбує.
— Чудовенько! Дебати про пенсії — це моя улюблена справа!
— Ну... з точки зору політтехнологій... — Колобок чухається потилицею об вимазаного маззю Кота. - Ви запропонуєте створити державний пенсійний накопичувальний фонд. Пообіцяєте зробити це, тільки-но станете Королевою. До фонду почнуть надходити вклади для сорокарічних. Таким чином ви розвантажите нині існуючий пенсійний фонд, ефективно почнете боротися з інфляцією, вам не доведеться запускати друкарський верстат, аби наклепати грошей, що слід платити пенсіонерам. Фонд почне збільшуватися в розмірах щороку. Його кошти ви проінвестуєте у вигідні проекти, спрямовані на розвиток господарства лісу...
— Чекай, завдяки цьому фонду я зможу збільшити пенсії вже за місяць?
— Звичайно ні.
— А за два місяці?
— Теж ні.
— Ну а хоча б у найближчому випуску "Свободи лісу” я зможу про збільшення пенсій говорити?
— Говорити ви зможете, навіть слід говорити про це щодня. Але реальне збільшення пенсій настане років за двадцять, коли сьогоднішні сорокарічні вийдуть на пенсію.
— Ах ти хлєбе безпородний! Я тобі дам — двадцять років! Я Королевою маю стати зараз! — хижо посунулася на Колобка Руда.
Поруч з’являються ще два персонажі — Вовк і Ведмідь, які з піднятими вгору кулаками йдуть на Колобка та всю його компанію.
— Не віддамо Колобка цим звірям! — Дід кидається в атаку з берданкою напоготові.
Бабка швидко біжить до клуні. Через відчинені дверцята клуні надвір хутко вилітають, котяться сотні, ба навіть тисячі колобків. Вони швидко заповнюють увесь простір хати, подвір’я перетворюється на живе колобочне море.
— Ось, - гордо промовляє Бабка, — ночей не досипала, пекла тобі групу підтримки!
Колобки котяться назустріч Ведмедю, Вовку і Лисиці, скандуючи: "Ми — нація колобків! Ми — нація колобків!”, "Геть з нашого двору!”, "Ганьба кар’єристам і брехунам!”