Де прихована краса?
Одного разу два моряки відправилися в мандрівку по світу, щоб знайти
свою долю. Припливли вони на острів, де у вождя одного з племен було дві
дочки. Старша - красуня, а молодша - не дуже.
Один з моряків сказав своєму другові:
- Все, я знайшов своє щастя, залишаюся тут і одружуюся на дочці вождя.
- Так, ти правий, старша дочка вождя - красуня, розумниця. Ти зробив правильний вибір - женись.
- Ти мене не зрозумів, друже! Я одружуся на молодшій дочці вождя.
- Ти що, з глузду з'їхав? Вона ж така ... не дуже.
- Це моє рішення, і я це зроблю.
Друг поплив далі в пошуках свого щастя, а наречений пішов свататися.
Треба сказати, що в племені було прийнято давати за наречену викуп
коровами. Хороша наречена коштувала десять корів. Пригнав він десять
корів і підійшов до вождя.
- Вождь, я хочу взяти заміж твою дочку і даю за неї десять корів!
- Це хороший вибір. Моя старша дочка - красуня, розумниця, і вона стоїть десяти корів. Я згоден.
- Ні, вождь, ти не зрозумів. Я хочу одружитися на твоїй молодшій дочці.
- Ти що, жартуєш? Не бачиш, вона ж така ... не дуже.
- Я хочу одружитися саме на ній.
- Добре, але, як чесна людина, я не можу взяти десять корів, вона того не варто. Я візьму за неї три корови, не більше.
-
Ні, я хочу заплатити саме десять корів.
Вони одружилися. Минуло кілька років, і мандрівний друг, вже на своєму
кораблі, вирішив відвідати товариша і дізнатися, як у нього життя.
Приплив, йде по берегу, а назустріч - жінка неземної краси. Він запитав
її, як знайти його друга. Вона показала шлях. Приходить і бачить: сидить
його друг, навколо дітвора бігає. Обнялися, привіталися, тут входить та
сама красива жінка.
- Ось, познайомся. Це моя дружина.
- Як? Ти що, одружився ще раз?
- Ні, це все та ж жінка.
- Але як це сталося, що вона так змінилася?
- А ти запитай у неї сам.
Підійшов друг до жінки і питає:
- Вибач за нетактовність, але ... Що сталося, що ти стала такою прекрасною?
-
Просто одного разу я зрозуміла, що варта десяти корів.
