І це не дивно, адже саме вміння ставити цілі та добиватися їх дає нам те, чого ми хочемо. Але, на жаль, ми спостерігаємо ситуацію, коли більшість людей просто нехтує розвитком цієї навички, шукаючи різноманітні відмазки своїй неуспішності.

Цілеспрямованість можна розвивати, і це Вам під силу.  Потрібне лише бажання. Як це робити, читайте далі:

 Цілеспрямованість — це навик завдяки якому досягають цілей. І він розвивається відповідним чином. Тобто все, що потрібно — це брати і втілювати свої цілі в реальність. І тут, мій любий читач, у Вас, скоріш за все, виникне запитання — а як втілювати цілі, коли не розвинена цілеспрямованість?

Цілком вірно, у нас виходить замкнуте коло. Цілей не досягаємо, бо немає цілеспрямованості, а цілеспрямованості немає, бо цілей не досягаємо.

Однак із цього замкнутого кола можна вирватись. Насамперед, потрібно переконати свій мозок в тому, що Ви здатні досягати цілей.  Адже він — «батько помилок тяжких»,  інстинктивно намагається захистити нас від невдач. Тому мозок боїться масштабних цілей, він боїться щось робити, бо «думає», що він програє. І в свою чергу, його потрібно переконати в тому, що Ви здатні досягати поставлених цілей.

Поставте собі якусь малу ціль, та досягніть її.

Наприклад:

Прокинутись о 6 ранку.

Прийняти холодний душ.

Дочитати за сьогодні книжку.

Зробити завтра зарядку.

Пробігти 1 кілометр. 

Тощо...

Тобто цілі, яких досягнути легко, та можливо.  Власне тут важлива усвідомленість того, що Ви розвиваєте навичку цілеспрямованості. Якщо усвідомлення немає, навичка розвиватися не буде.

Тому Ви могли робити ці речі і раніше, але не спеціально для розвитку цілеспрямованості, тому вона і не розвивалась.

Втілюючи ці цілі (важливо записувати їх на листку і потім викреслювати), Ви переконуєте мозок, що Ви на щось таки здатні. Попрактикувавшись 2-3 дні в досягненні малих цілей, переходьте до складніших.

Згодом цілі, які Ви раніше ставили на тиждень, місяць, рік, будуть набагато легше втілюватись.

Як бонус до цієї статті, я дам Вам одну вправу, застосування якої, згодом заставлятиме Вас втілювати свої цілі.

Усвідомлення цієї вправи прийшло до мене одного літнього дня, коли я біг від водоспаду Кам'янка до Славського (приблизно 7-8 км в один бік) і запізнювався на електричку.

Поставте собі за ціль пробігти без зупинки 500 метрів і робіть це. Коли Ви будете вже підбігати, поставте ціль бігти 1 км, і не зупиняйтесь. Коли пробіжите 1 км, ставте ціль пробігти 2 км, не зупиняючись. І збільшуйте й далі. Для початку я б рекомендував більше, ніж на 2 км не збільшувати, хоча все залежить від Вашої фізичної підготовки.

Коли ставите собі ціль відганяйте будь які думки, окрім тих, які стимулюватимуть Вас бігти далі: «я добіжу», «в мене все вийде», «все буде добре», «я отримую задоволення від бігу», «я добіжу не дивлячись ні на що», і одна з моїх улюблених фраз — «Гівно ти, а не самурай, давай біжи». Але щодо неї велике застереження, вона може слугувати тільки як стимул, щоб бігти далі, у жодному разі не називайте себе «гівном», навіть не думайте про себе так.

Про себе можна думати тільки позитивні та хороші речі!)

Таким чином скоро у Вас виробиться звичка досягати поставлених цілей, яка сильно допоможе Вам в моменти, коли захочеться здатись, опустити руки, змінити ціль на легшу тощо...