Марш пам'яті - 5 Квітня 2013 | РАТНЕ ПОРТАЛ
Інтернет провайдер БІТ
Марш пам'яті

Шевченко для нас, українців, більше, ніж поет - він національний пророк, він є втіленням національного духу, гідності, пам’яті. Дочасно згорів народний поет, взявши на себе тягар визволення найбільшої святині - неньки - України і її народу. Тарасова муза прорвала підземний склеп, який декілька століть російські самодержці замикали багатьма замками, щоб приховати від нащадків пам’ять про славу предків і волю рідного краю. Поет перший відкинув нав’язувану мовознавчу теорію “общеруської мови”, показав її псевдоспадковість і назавжди визначив місце української літератури як незалежної літератури великого самостійного народу: ”А на москалів не зважайте, нехай собі пишуть по - своєму, а ми - по - своєму. У них народ і слово і у нас — народ і слово. Вершиною його творчості став “Кобзар “- народилось велике, Святе, тихе, добре Слово, яке Господь дарував Тарасу, аби той звільнив закутий в кайдани малоросійства і яничарства рабський дух. І те слово пішло ”меж люди“, ”Кобзар” став народною Книгою українців. Словом Великий Геній поривався навчити полюбити ”щирим серцем велику Руїну”- Україну; на слово сподівався, прагнучи оберегти національну душу від імперської мутації, аціонального неособлення.

Важко переоцінити роль Шевченка в розвитку не тільки культури, а й національної свідомості. Сила Кобзаревого слова розкріпачує, пробуджує. То Шевченкові слова підняли українців у 1917році на боротьбу за незалежнісь. То його сини полягли під Крутами. І то шевченківська віра озброїла волинську молодь у 1943 році на боротьбу проти двох потуг - гітлерівської і сталінської. І шістедесятники теж пішли від Шевченка. З метою вшанування великого співвітчизника МФ “ Наше майбутнє” спільно з ВО “Свобода” організували марш пам’яті. Юнаки з державними прапорами та “Кобзарями” пройшлися вулицями міста. На кожній із зупинок підлітки та діти декламували Тарасові поеми. Кульмінацією було зібрання свідомої еліти нашого міста біля пам’ятника Тараса Шевченка. Тут була відслужена панахида та покладені квіти. На роздоріжжях історії і бездоріжжях сьогодення потрібно звертатись до апостолів правди, які нагадують нам про наше коріння і любов до рідного краю. Грицюк Наталія, МФ «Наше майбутнє»